На главную
02 февраля 2023г.
 
Новости УкраиныПубликацииПисьма читателейПолитические анекдотыСправочная информацияКонтакты
главная новость
политические анекдоты

Не мешало бы учредить День защитника Украины от реформ Правительства.

Каждый год 9 марта те, кого Шевченко призывал сбросить с шеи народа, возлагают к его памятнику цветы и продолжают сидеть на этой шее.

Парадокс "гибридной войны":
с каждым вновь прибывшим гуманитарным конвоем из Раши гуманитарная катастрофа в ДНР/ЛНР становится все заметней и глубже

Всё, что нужно знать о Донбассе:
За то время, пока Звягильский (Фима Кровавый Пузырь) был собственником шахты им. Засядько, из-за нарушения правил техники безопасности, экономии на вентиляции и чрезмерной интенсивности выработки погибло более тысячи шахтеров!
И именно эти шахтеры и их семьи восемь раз подряд избирали Звягильского нардепом ВР…

Традиционно убийцей Немцова назначили религиозного чеченского фанатика. Теперь, все оставшееся до суда время, следователи будут вдалбливать ему в голову - кто такой Немцов и как на фотографии отличить его от других русских.

Сейчас только ленивый не критикует президента Порошенко. А ленивых – трое: кум, сват и брат.

В Киеве самые гепатогенные зоны находятся в зданиях АП на Банковой и в здании Совмина на Грушевского. У нормальных людей, попадающих туда, мозги идут набекрень.

Героя Украины нужно вручить не офицеру, первому сбежавшего из Дебальцево, а безвестной бабушке, отравившей самогоном целую роту российских головорезов в Алчевске.

Приходит к пластическому хирургу Путин и просит изменить ему внешность. На вопрос, как он хочет выглядеть, протягивает изображение Ленина. Ему успешно делают операцию. Потом хирург не выдержал и спросил:
- Владимир Владимирович, зачем?!
- Потому что теперь мой памятник есть почти в каждом городе России.

Человек долго и упорно дразнил большую собаку. Потом его нашли мертвым с перегрызенным горлом недалеко от будки. Участковый, в качестве основной версии трагедии, выдвинул нападение южноамериканской чупакабры. Собака сидит в будке, лижет себе яйца и руководит расследованием...

Подозреваемый в убийстве Немцова задержан в Ингушетии и доправлен в Москву. Москва ему очень понравилась, ведь до этого он никогда не бывал в больших городах.

- Куме, а сегодня можно купить министра?
- Уже - нет. Сегодня можно только перекупить.

В новостях сообщалось о том, что российских солдат в Алчевске продолжает косить непонятная болезнь, уже 89 военнослужащих ВС РФ очутились на больничной койке. У них отнялись ноги.Как удалось выяснить это секретная разработка Генштаба РФ. Термоядерный стекломой "Мы никогда не скачем". Но что-то пошло не так. Пришлось поменять название. Теперь он называется "Мы никогда не скачем, мы даже ходим только под себя!"

На 12-е марта анонсирована встреча в Астане, в формате 3Д.
3Д - три диктатора: Путин, Лукашенко, Назарбаев.

На обратной стороне российского ордена «За мужество» теперь выбито «За Немцова».

Путин спрашивает силовиков:
- Вы поймали убийцу Немцова?
- Да.
- Тогда тогда пусть сразу признается и в убийстве Навального.

Скоро колонны чеченцев, подозреваемых в убийстве Немцова, эшелонами этапируют в Москву, где их показательно прогонят по Красной площади и далее их ждут пространства Сибири.

Вова Путин из ЧеКа
Был холуй у Собчака.
Столько времени прошло -
Был холуй, а стал Ху...ло!


- А какая разница между "русской весной" и настоящей весной?!
- Приблизительно такая же, как между "русской рулеткой" и настоящей рулеткой...

А фюрер где любит прогуливаться с Алиной Маратовной? Тут пацаны интересуются...
    
Со своими обязанностями в качестве замдекана Николай Валуев справляется, но словосочетание "филологический факультет" выговаривает еще плохо.

Диктаторская мудрость. Если Северная Корея не идёт к россиянину, то россиянин идёт к Северной Корее...

Настоящий президент в своей жизни должен соблазнить гимнастку, убить оппозиционера и присоединить Крым.


НОВОСТИ КОМПАНИЙ
Казино – основные игры, режимы, зеркало

Как гемблер может приятно провести свободное время? Для того, чтобы ответить на такой вопрос, предлагается выбрать азартные игровые платформы – казино. Для правильного... »
15 июля 2021

Форекс: мифы о невыгодности системы

Обилие рекламы о Форексе и в Сети, и глубоко в оффлайне постепенно приводит к негативному настроению к этой системе у среднестатистического человека. "Там не заработать",... »
30 марта 2015

Отборные слоты для вас в казино «Вегас»

Сейчас все чаще в сети появляются совершенно разные онлайн казино. Это связано с тем, что реальные казино пока что приостановили свою работу, и предприимчивые владельцы... »
25 марта 2015

Способы добиться монетизации от сайта

Монетизация сайта – процесс получения дохода. "Продающий" сайт, или "визитка" компании – не в счёт, в статье будут рассмотрены два способа получения денежной прибыли... »
21 марта 2015

Современные прицелы: прогресс оптики и механики

Производство простых оптических прицелов ("классического" типа) прогрессирует вместе с развитием материалов и технологий. Конечно, модельные ряды даже у именитых производителей... »
17 марта 2015






голосование
В какой последовательности, по Вашему, необходимо вздёрнуть новую власть?
Порошенко, Турчинова, Яценюка
Турчинова, Яценюка, Порошенко
Яценюка, Турчинова, Порошенко
Всех одновременно и Яценюка за яйца




смотрите также



место для рекламы:


Публикации

21.01.2012

Під мантією тітоньки Феміди (судові історії) – 4

Криминал, правоохранители, коррупция

Суддя Ворошиловського районного суду Донецька Олександр Прокопович Мусієнко мав безліч чеснот – був невибагливий до умов утримування, брав корм з рук, міг винести будь-яке судове рішення без огляду на всілякі формальності типу Конституції та законів України. Але була в нього й одна вада. Він абсолютно не знав української мови. Тобто, взагалі. У буквах ледь орієнтувався. На самому початку 2000-х років та ще й у Донецьку ця особливість організму Олександра Прокоповича йому сильно не дошкуляла, аж доки однієї лихої години на розгляд до судді Мусієнка не потрапила моя позовна заява.

Про що був той позов – зараз не важливо. Взагалі-то, йшлося про стягнення моральної шкоди, завданої порушенням Закону України «Про захист прав споживачів» і, якщо буде чесним, то ця шкода була мені цілком скомпенсована тим задоволенням, яке я отримував впродовж майже двох років, тягаючи відповідачів по судах, як мавпа газету. Навіть присуджені мені урешті-решт 100 гривень я не став стягувати, оскільки отримав процесуальної насолоди на значно більшу суму. Але не в тім річ.

Йти на пошту здавати позовну заяву чомусь не захотілось і я почимчикував до суду, благо в той день чергував Мусієнко, на території обслуговування якого й перебувала установа-відповідач.

Олександр Прокопович явно був не в захваті від мого візиту. Він невдоволено покрутив у руках позовну заяву, спробував пошукати знайомі букви в українському тексті, потім підвів очі на мене:

- Що ти мені за херню приніс?

- Це, — кажу, — називається «позовна заява», Ваша честь.

- Бойко, я тобі в позові відмовлю – кажу зразу, тому не мороч мені голову, забери свою заяву й більше мені цих заяв не носи.

- Ну, якщо Ви заздалегідь знаєте, яке рішення винесете в нарадчій кімнаті, тоді Вам, Олександре Прокоповичу, як чесному судді, треба зразу ж брати самовідвід.

Мусієнко хмикнув і кинув позовну заяву на грубий стос паперів, що височів у нього на столі:

- Повістку отримаєш поштою.

Коли суддя, навіть не читаючи позов, каже, що відмовить, не треба впадати в розпач. Треба сміливо йти в засідання й користатись нагодою випити з такого судді побільше крові за принципом «не дожену, так погріюсь», а заодно – спровокувати процесуальні порушення, які в наступному стануть безумовною підставою для скасування упередженого рішення судом другої інстанції.

Перше засідання тривало недовго. Засідали ми разом з двома представниками відповідача в кабінеті: суддя за столом, секретарка збоку, ми – на стільцях попід стіною. Мусієнко швиденько оголосив, яка справа слухається, з’ясував, чи немає відводів складові суду, скоромовкою пробубонів процесуальні права учасників і запропонував позивачеві, тобто мені, виступити з обґрунтуванням позовних вимог.

- Ваша честь, — кажу, — не можу я доки цього зробити, оскільки суд пропустив дві важливих стадії розгляду справу. Не з’ясував у позивача, чи підтримує він вимоги позовної заяви, не з’ясував у відповідача, чи не бажає той визнати позов, і не запропонував сторонам дійти мирової угоди. Але перед цим позовна заява мала б бути судом зачитана в повному обсязі.

- Бойко, не мороч мені голову, — каже Мусієнко, — я української мови не знаю й читати твою писанину не збираюсь.

- А доведеться, Ваша честь.

- Я не буду її читати.

- Будете, Олександре Прокоповичу. Більш того, запевняю, що й справу будете слухати по-українськи. Маю з цього приводу заяву.

Я підвівся й розтлумачив судді, що відповідно до статті 10-ї Конституції України державною мовою є українська, якою й повинно здійснюватись судочинство. Згідно з постановою №9 від 1 листопада 1996 Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції при здійснені правосуддя» суд може застосовувати іншу мову тільки на клопотання сторін і лише в тому випадку, якщо вони не володіють українською.

- Ви українською володієте? - спитав я у представників відповідача. Ті, не розібравшись у ситуації, миттєво перейшли з російської на українську:

- Авжеж, які проблеми?

На Мусєінка було страшно дивитись.

Наступні півгодини Олександр Прокопович намагався по складах прочитати дві сторінки позовної заяви. Виходило в нього це, скажімо прямо, не дуже. Принаймні, виступи Ніколая Яновича Азарова-Пахло з його «кровосісямі» та «папєрєднікамі» — то взірець ораторського мистецтва в порівнянні з тим, що лунало в кабінеті. Урешті-решт я зупинив це знущання з носія правосуддя, підвівся й заявив, що маю відвід головуючому. Червоний від злості суддя оголосив перерву на 10 хвилин, щоби я в коридорі на підвіконні швиденько написав відповідну заяву. За мною не забарилось. Відвід був заявлений на підставі того, що головуючий по справі не володіє державною мовою й не здатен виконувати повноваження судді. Заява попрямувала до голови суду Віктора Івашури відповідно до процесуальних норм того часу, а ми з опонентами – додому.

Десь за пару днів йду коридором Вор-суду, назустріч – Івашура:

- Пішли, зайдімо в кабінет… Ти що, здурів, такі відводи заявляти? Як я можу його задовольнити? Це – не підстава для відводу, оскільки людина взагалі не повинна призначатись на посаду судді без знання української мови.

- Так Ви це Мусієнку поясність.

- Коротше кажучи, так. Я призупинив провадження по твоїй справі на місяць і офіційно зобов’язав Мусієнка за цей місяць вивчити українську. Не вивчить – буду вносити подання на його звільнення.

Через місяць ми знову зібрались у кабінеті судді в тому ж складі. На Олександра Прокоповича було любо-дорого подивитись. Він сидів мовчки, лагідно посміхався й розтуляв пельку тільки в самих необхідних випадках – щоби промовити кілька слів, які в нього були заздалегідь записані на папірці (типу «оголошується перерва на 10 хвилин», «суд, порадившись на місці, ухвалив клопотання відхилити», «суд видаляється в нарадчу кімнату»).


ПО ТЕМЕ:

Під мантією тітоньки Феміди (судові історії) - 1

Під мантією тітоньки Феміди (судові історії) – 2

Під мантією тітоньки Феміди (судові історії) – 3


Отак неквапно, десь за півроку, слухання простенької цивільної справи добігло логічного кінця. Суддя мав винести рішення. Українською. У письмовій формі. Проголосивши в засіданні резолютивну частину («у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі») Олександр Прокопович ізолювався від суспільства для виготовлення повного тесту.

Рішення Мусієнко писав тижні три. Писав від руки – через відсутність друкарської машинки з українським шрифтом (комп’ютерів у судах ще не було). Я кожний день заходив у канцелярію, і кожний день подавав письмову скаргу на суддю, який порушував строк, встановлений Цивільним процесуальним кодексом України. Урешті-решт, творчі муки Олександра Прокоповича скінчились і він вийшов на волю з нарадчої кімнати. М-да… Рішення містило таку кількість граматичних помилок, що я зажадав собі копію.

Як задовольнити це моє законне право ніхто не знав – якби рішення виготовлялось на друкарській машинці, то необхідна кількість примірників по числу учасників справи друкувалась би зразу, але в даному випадку йшлося про рукописний текст. Копіювальної техніки в судах тоді ще також не було, найближчий ксерокс стояв лише в «Домі книги» по вулиці Артема, де усміхнені дівчата надавали населенню платні послуги, а оригінал рішення для зняття копії, ясна річ, ніхто мені в канцелярії дати не міг.

Хто ходив у той «Дім книги» і хто оплачував зняття копії з судового рішення для мене – не знаю. Я точно не платив. Мабуть, копія знімалась коштом самого судді.

Отримавши рішення, я червоним олівцем виправив у ньому незліченну кількість помилок, доклав до касаційної скарги й відправив у суд другої інстанції. Рішення було скасовано, а справа – направлена на повторний розгляд іншому судді, який і задовольнив позовні вимоги.

Втім, моя допомога в опануванні суддею Мусієнком наук за курс середньої пішла йому тільки на користь. Коли в 2003 році Юрій Луценко (у ті роки – народний депутат України від Соціалістичної партії) влаштовував у Донецьку мітинги протесту, то рішення про їх заборону Івашура доручив виносити якраз Олександру Прокоповичу – як найкращому знавцеві української мови у Ворошиловському райсуді. У судовому засіданні Мусієнко мило мені посміхався й щебетав, мов соловейко. На той момент він вже засвоїв україномовну розкладку клавіатури комп’ютера й відмовляв у реалізації конституційних прав громадян з повним дотриманням статті 10 Конституції України.

В аналах вітчизняного правосуддя

Люди брешуть, що на початку 2000-х років тодішній голова Апеляційного суду Донецької області Олександр Васильович Кондратьєв якось на нараді суддів закликав жерців Феміди розглядати справи за моєю участю, як виняток, відповідно до закону. І треба сказати, що судді в більшості своїй цієї рекомендації дотримувались і на скандал намагались не нариватись.

Звісно, були винятки. Наприклад, мадам Крупко з Вор-суду – жирне опудало, відносно якої недавно Вища кваліфікаційна комісія суддів відкрила дисциплінарне провадження. Олена Григорівна – звичайнісінька хамка з повадками, лексиконом і юридичними знаннями на рівні алкашки з донецького Критого ринку. Як пащекують злі язики, суддя Крупко законні та обґрунтовані рішення безплатно не виносить – в неї принцип такий. І я в це вірю, позаяк бачив Крупко за роботою.

Крупко, Бухтіярова й третій член славетної трійки – Станіслав Кутя – назавжди уславили Вор-суд чи то в анналах, чи то в аналах вітчизняного правосуддя. Але якщо Крупко та Бухтіярова завжди поводили себе, як підпарканні шалави – кричали на учасників процесу аж до вживання мало пристойної лексики, а Бухтіярова, так та навіть одного разу прямо в судовому засіданні побила позивачку, то Станіслав Дмитрович становив повну протилежність цим розперезаним бабам. Естет та інтелектуал, він вигадував такі процесуальні звороти, на які був здатен лише справжній художник.

Пригадую одну цивільну справу – про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів слідства – яку Кутя розглядав впродовж майже року. Позивач, проти якого міліціонери незаконно порушили кримінальну справу, а потім затримали та катували в ув’язненні, тепер, після того, як справа була закрита за відсутністю складу злочину, прохав відшкодувати моральну шкоду. Чого тільки не чудив Кутя, аби затягнути винесення рішення – і Державну судову адміністрацію притягнув у якості співвідповідача (вона тут до чого, питається?), і судово-медичну експертизу призначив на предмет тілесних ушкоджень (експертиза підтвердила лише те, що слідчий і так не заперечував – позивач після незаконного затримання був підданий катуванню). Урешті-решт, після судових дебатів довелось Станіславу Дмитровичу йти в нарадчу кімнату, щоби виносити рішення.

Але на самоті його честь перебувала недовго. Порадившись сам з собою, Кутя вийшов і оголосив, але не рішення, а ухвалу про залишення позову без розгляду. На тій підставі, що, з точки зору судді, краще було б, якби позивач звернувся б не у Ворошиловський районний суд за місцем перебування органу слідства, а до Київського райсуду Донецька, за місцем свого проживання.

Запевняю, що окрім Куті до такого б не додумався жодний суддя України.

Але найбільшим винаходом Станіслава Дмитровича вважається новація, яку він привніс у процес прийняття апеляційних скарг на свої рішення по цивільних справах. У тих випадках, коли йому не дуже хотілось, щоби скарга потрапила до апеляційного суду, він робив просто: викидав квитанцію про сплату державного мита, яка докладалось до апеляційної скарги. Після чого виносив ухвалу про залишення апеляції без руху та встановлював строк про сплату держмита. Зрозуміло, що цю ухвалу апелянту він не відправляв, хоча сумлінно реєстрував її в канцелярії. Почекавши трохи, Кутя виносив ухвалу про повернення апеляційної скарги, яку також приховував. Коли через півроку скаржник приходив до суду й починав цікавитись, чому немає ніякої звісточки про рух його справи, Станіслав Дмитрович тільки розводив руками: «Вибачайте, але Ви не сплатили держмито, пропустили всі строки, причому без поважних причин. Нічим допомогти не можу».

Одного разу, у 2004 році, Кутя навіть став героєм сюжету на радіо «Свобода». А було так. Донеччанин Олександр Кудінов у 2002 року письмово звернувся до прокуратури Донецької області зі скаргою на дії тодішнього прокурора Старобішевського району Свіденка. Доки запам’ятайте це прізвище – про Свіденка я розповім трохи пізніше й у зв’язку з зовсім з іншою історією. А тоді прокурор Донецької області Віктор Пшонка замість того, щоби розглянути скаргу, переслав її для відповіді самому Свіденку, який і повідомив Кудінову, що порушень не знайдено.

Треба знати Саню Кудінова: оскільки подібні витівки прямо заборонені Законом України «Про звернення громадян», він не заспокоївся й подав позов до обласної прокуратури з вимогою відшкодувати йому моральну шкоду, завдану порушення порядку розгляду Пшонкою скарги на Свіденка.

Позов потрапив до Куті й був розглянутий судом у повному обсязі. Після дебатів суддя пішов у нарадчу кімнату, по виході з якої за звичкою оголосив, що рішення по справі виносити не буде. Натомість – виніс ухвалу про залишення позову без розгляду. Просто так. Без жодної мотивації. Та й, власне, яка могла бути мотивація, якщо нічого подібного процесуальний закон не дозволяє й дозволяти не може в принципі?

Тоді Кудінов подав апеляційну скаргу. Але Кутя відмовився її приймати, мотивуючи це тим, що позивач, бачте, не вказав домашню адресу працівника прокуратури Донецької області, який ходив у судові засідання. Оскільки Цивільним процесуальним кодексом України подібна вимога не передбачена, до того ж домашні адреси працівників прокуратури належать до закритої інформації, яку адресні столи не надають, Кудінов подав ще одну апеляційну скаргу. Але Кутя знову повернув її по пошті Кудінову. А замість ухвали, в якій би пояснювався мотив такого рішення, суддя вклав у конверт квитанцію про сплату державного мита громадянкою Шведовою.

Здивований Кудінов пішов до Ворошиловського суду з тим, щоби з’ясувати, хто така Шведова. Виявилося, що ця незнайома йому громадянка була учасницею однієї цивільної справи, яку свого часу розглядав все той же Кутя. З рішенням у справі Шведова не погодилася й подала апеляційну скаргу, оплативши її державним митом у розмірі 87 грн. Цю квитанцію суддя Кутя, як це він робив неодноразово, витягнув зі справи й виніс ухвалу про залишення апеляційної скарги Шведової без руху через відсутність квитанції про сплату державного мита. Але квитанцію викинути забув. Вона лежала в нього на столі, аж доки Кутя одного разу не переплутав папери й не всунув цю квитанцію в конверт, адресований Кудінову, замість ухвали…

Як я вже казав, Віктор Олексійович Івашура був мудрим головою суду. Він розумів, що в нього на господарстві, окрім «клоуна», ще має бути «покидьок» — суддя без комплексів, на якого можна з впевненістю навішувати самі брудні справи. Істеричні сучки Бухтіярова та Крупко на таку роль не підходили – вони завжди працювали тільки на власну кишеню й могли підставити голову суду в будь-який момент. Інша річ – Станіслав Дмитрович Кутя, якого Івашура взяв до себе в заступники і який сумлінно виправдовував репутацію наймерзотнішого покидька та блювотної гидоти.

(далі буде)

Володимир БОЙКО, ОРД

PRO-TEST


Последние 5 статей

"Моя новая полиция" спустя 6 лет: казнить, нельзя помиловать. Исповедь сотрудника
"Моя новая полиция" спустя 6 лет: казнить, нельзя помиловать. Исповедь сотрудника
 09.06.2021

Варшавська мелодія для піаніно
Варшавська мелодія для піаніно
 14.05.2021

"Хамадей 2.0", или за что убили крупнейшего донецкого "авторитета"
"Хамадей 2.0", или за что убили крупнейшего донецкого "авторитета"
 06.05.2021

Фурманюк о сдаче Донецка местными элитами, "русской весне", Ахметове и зверствах "Торнадо"
Фурманюк о сдаче Донецка местными элитами, "русской весне", Ахметове и зверствах "Торнадо"
 06.05.2021

10 дней без права апелляции
10 дней без права апелляции
 13.11.2015



» ВСЕ НОВОСТИ
» АРХИВ НОВОСТЕЙ



письма читателей
Украине от гражданина РФ (По поводу её вступления в Евросоюз)

Здравствуйте, PRO-TEST! Посылаю вам своё стихотворение. Может, оно вам пригодится. Всего вам доброго! Рванув из гебистских объятий, "Фак ю" ты "казала" Кремлю. Теперь... »
20 ноября 2013
Достойно жить имеем право!

Все, на вершину власти восходящие, о славном прошлом, светлом будущем вещают. Они молчат и слышать не желают про наше с вами настоящее, во лжи, насильи и коррупции... »
01 октября 2013



Место для рекламы:



Загрузка...


НОВОСТИ УКРАИНЫ И ДОНБАССА
О предательском семействе донецких чекистов и комбатах-псевдопатриотах (ФОТО, ВИДЕО)

"К 2004 г. из донецкой СБУ вычистили тех идеалистов, которые поверили в независимость. Остались лишь... »
07 мая 2021 18:33:00

Крымские сепаратисты "национализировали" бизнес Рината Ахметова за "вымогательство денег"

“Госсовет республики Крым” национализировал в среду компанию ДТЭК “Крымэнерго”, входящую в холдинг ДТЭК... »
21 января 2015 14:40:00

Уровень безработицы в Донецкой области по методологии МОТ - 10,5%

Среднесписочная численность штатных работников предприятий, учреждений и организаций (далее - предприятия)... »
21 января 2015 13:21:00

Ярош получил осколочное ранение в донецком аэропорту

Народный депутат, лидер "Правого сектора" Дмитрий Ярош был ранен в ходе боев за донецкий аэропорт. Об... »
21 января 2015 13:13:00

Яценюк попросил Раду увеличить численность армии до 250 тысяч

Правительство просит Верховную Раду увеличить общую численность Вооруженных сил на 68 тысяч человек до... »
21 января 2015 13:09:00

Террористы утюжат Авдеевку. Город в критической ситуации, принято решение об эвакуации детей

В Авдеевке не прекращаются обстрелы со стороны боевиков, поэтому принято решение об эвакуации из города... »
21 января 2015 12:50:00

Террористы хотят захватить Станицу Луганскую для железнодорожного сообщения с РФ

Боевики наращивают силы для захвата Станицы Луганской с целью установления контроля над участком железнодорожной... »
21 января 2015 12:32:00

Суд арестовал счета Юры Енакиевского в Швейцарии

Наложен арест на денежные средства Украинского бизнесмена Юрия Иванющенко на сумму свыше 72 млн швейцарских... »
21 января 2015 12:19:00

Структуры Коломойского намерены потребовать от Украины 5 млрд долларов

Компании Littop EnterprisesLimited, Dridgemont Ventures Limited и BordoManagement Limited, зарегистрированные... »
21 января 2015 11:38:00

С сегодняшнего дня попасть на оккупированные территории Донбасса можно только по пропуску

С 21 января в зоне АТО запустили новые правила пересечения "границы", сообщил спикер АТО Роман Туровец.... »
21 января 2015 10:42:00

В результате боевых действий в Донецке погибли 5 мирных жителей, 29 - получили ранения

Пять мирных жителей погибли, 29 - получили ранения в результате боевых действий в Донецке 20 января,... »
21 января 2015 10:33:00

В Донецк на подкрепление боевикам прибывают танки

На протяжении последних суток через Амвросиевку и Старобешево в Донецк прибывает подкрепление российско-террористических... »
21 января 2015 09:53:00

Безработица в Украине за месяц выросла до 1,9%

Уровень безработицы в Украине в декабре 2014 года продолжил рост и вырос по сравнению с ноябрем на 0,2... »
16 января 2015 18:14:00

Под Донецком выявлена 3-километровая колонная танков

Танки боевиков из Горловки двигаются в направлении позиций украинских подразделений, сообщил спикер АТО... »
16 января 2015 18:01:00

Переговоров по Донбассу в Минске сегодня не будет

Встречи в Минске трехсторонней контактной группы по Донбассу 16 декабря не будет, однако в Беларуси готовы... »
16 января 2015 16:46:00


Место для рекламы:



 
Новости Украины|Публикации|Письма читателей|Политические анекдоты|Справочная информация|Контакты
© 2007-2017, PRO-TEST RSS