На главную
02 февраля 2023г.
 
Новости УкраиныПубликацииПисьма читателейПолитические анекдотыСправочная информацияКонтакты
главная новость
политические анекдоты

Не мешало бы учредить День защитника Украины от реформ Правительства.

Каждый год 9 марта те, кого Шевченко призывал сбросить с шеи народа, возлагают к его памятнику цветы и продолжают сидеть на этой шее.

Парадокс "гибридной войны":
с каждым вновь прибывшим гуманитарным конвоем из Раши гуманитарная катастрофа в ДНР/ЛНР становится все заметней и глубже

Всё, что нужно знать о Донбассе:
За то время, пока Звягильский (Фима Кровавый Пузырь) был собственником шахты им. Засядько, из-за нарушения правил техники безопасности, экономии на вентиляции и чрезмерной интенсивности выработки погибло более тысячи шахтеров!
И именно эти шахтеры и их семьи восемь раз подряд избирали Звягильского нардепом ВР…

Традиционно убийцей Немцова назначили религиозного чеченского фанатика. Теперь, все оставшееся до суда время, следователи будут вдалбливать ему в голову - кто такой Немцов и как на фотографии отличить его от других русских.

Сейчас только ленивый не критикует президента Порошенко. А ленивых – трое: кум, сват и брат.

В Киеве самые гепатогенные зоны находятся в зданиях АП на Банковой и в здании Совмина на Грушевского. У нормальных людей, попадающих туда, мозги идут набекрень.

Героя Украины нужно вручить не офицеру, первому сбежавшего из Дебальцево, а безвестной бабушке, отравившей самогоном целую роту российских головорезов в Алчевске.

Приходит к пластическому хирургу Путин и просит изменить ему внешность. На вопрос, как он хочет выглядеть, протягивает изображение Ленина. Ему успешно делают операцию. Потом хирург не выдержал и спросил:
- Владимир Владимирович, зачем?!
- Потому что теперь мой памятник есть почти в каждом городе России.

Человек долго и упорно дразнил большую собаку. Потом его нашли мертвым с перегрызенным горлом недалеко от будки. Участковый, в качестве основной версии трагедии, выдвинул нападение южноамериканской чупакабры. Собака сидит в будке, лижет себе яйца и руководит расследованием...

Подозреваемый в убийстве Немцова задержан в Ингушетии и доправлен в Москву. Москва ему очень понравилась, ведь до этого он никогда не бывал в больших городах.

- Куме, а сегодня можно купить министра?
- Уже - нет. Сегодня можно только перекупить.

В новостях сообщалось о том, что российских солдат в Алчевске продолжает косить непонятная болезнь, уже 89 военнослужащих ВС РФ очутились на больничной койке. У них отнялись ноги.Как удалось выяснить это секретная разработка Генштаба РФ. Термоядерный стекломой "Мы никогда не скачем". Но что-то пошло не так. Пришлось поменять название. Теперь он называется "Мы никогда не скачем, мы даже ходим только под себя!"

На 12-е марта анонсирована встреча в Астане, в формате 3Д.
3Д - три диктатора: Путин, Лукашенко, Назарбаев.

На обратной стороне российского ордена «За мужество» теперь выбито «За Немцова».

Путин спрашивает силовиков:
- Вы поймали убийцу Немцова?
- Да.
- Тогда тогда пусть сразу признается и в убийстве Навального.

Скоро колонны чеченцев, подозреваемых в убийстве Немцова, эшелонами этапируют в Москву, где их показательно прогонят по Красной площади и далее их ждут пространства Сибири.

Вова Путин из ЧеКа
Был холуй у Собчака.
Столько времени прошло -
Был холуй, а стал Ху...ло!


- А какая разница между "русской весной" и настоящей весной?!
- Приблизительно такая же, как между "русской рулеткой" и настоящей рулеткой...

А фюрер где любит прогуливаться с Алиной Маратовной? Тут пацаны интересуются...
    
Со своими обязанностями в качестве замдекана Николай Валуев справляется, но словосочетание "филологический факультет" выговаривает еще плохо.

Диктаторская мудрость. Если Северная Корея не идёт к россиянину, то россиянин идёт к Северной Корее...

Настоящий президент в своей жизни должен соблазнить гимнастку, убить оппозиционера и присоединить Крым.


НОВОСТИ КОМПАНИЙ
Казино – основные игры, режимы, зеркало

Как гемблер может приятно провести свободное время? Для того, чтобы ответить на такой вопрос, предлагается выбрать азартные игровые платформы – казино. Для правильного... »
15 июля 2021

Форекс: мифы о невыгодности системы

Обилие рекламы о Форексе и в Сети, и глубоко в оффлайне постепенно приводит к негативному настроению к этой системе у среднестатистического человека. "Там не заработать",... »
30 марта 2015

Отборные слоты для вас в казино «Вегас»

Сейчас все чаще в сети появляются совершенно разные онлайн казино. Это связано с тем, что реальные казино пока что приостановили свою работу, и предприимчивые владельцы... »
25 марта 2015

Способы добиться монетизации от сайта

Монетизация сайта – процесс получения дохода. "Продающий" сайт, или "визитка" компании – не в счёт, в статье будут рассмотрены два способа получения денежной прибыли... »
21 марта 2015

Современные прицелы: прогресс оптики и механики

Производство простых оптических прицелов ("классического" типа) прогрессирует вместе с развитием материалов и технологий. Конечно, модельные ряды даже у именитых производителей... »
17 марта 2015






голосование
В какой последовательности, по Вашему, необходимо вздёрнуть новую власть?
Порошенко, Турчинова, Яценюка
Турчинова, Яценюка, Порошенко
Яценюка, Турчинова, Порошенко
Всех одновременно и Яценюка за яйца




смотрите также



место для рекламы:


Публикации

28.11.2011

Під мантією тітоньки Феміди (судові історії) – 2

Криминал, правоохранители, коррупция

Начало: Під мантією тітоньки Феміди (судові історії)-1

Суддя Коновалов не даремно вважався у Ворошиловському суді провідним фахівцем по спілкуванню зі мною. Якраз на той момент у його провадженні перебував позов до газети та Валика Хорошуна про стягування, здається, 50 тисяч гривень на компенсацію моральної шкоди, завданої публікацією статті про трудові будні прокурорів. Позивачем виступив колишній заступник Мар’їнського міжрайонного прокурора Марченко (на момент подачі позову він вже працював у прокуратурі Кіровського району Донецька) та пенсіонер МВС, у недалекому минулому – борець з організованою злочинністю, на прізвище Плотницький. Зрозуміло, що я представляв газету в суді й пив кров з судді та позивачів по повній програмі.

Тактичні бої

Фабула статті, за яку Марченко вимагав 50 тисяч грн., була, дійсно, унікальною й згодом не раз описувалась у пресі, позаяк історія органів прокуратури нічого подібного не знала. Процитую свою недавню статтю на «ОРД», у якій згадувалася ця пригода:

«Наприкінці 90-х років минулого століття в Мар’їнському районі Донецької області на посаді заступника міжрайонного прокурора служив такий собі Ігор Марченко. Прокурор – як прокурор. На роботу він їздив вдягнутий у спортивний костюм, лакові черевики та норкову шапку з золотим ланцюгом на шиї завтовшки з мізинець. Як і всі прокурори, займався зароблянням свіжої копійки й навіть відкрив на паях з місцевим підприємцем Ополєвим міні-пекарню.

Згодом Марченко перебрався в прокуратуру Кіровського району Донецька, але регулярно навідувався в Мар’їнку, забираючи свою частку прибутку від діяльності пекарні. А коли, траплялось, державні справи вимагали присутності пана прокурора в обласному центрі, Ополєв сам приїздив у Кіровську райпрокуратуру та привозив компаньйону гроші. Ці гроші Марченко щоразу занотовував до відомості, куди записував дату, суму, курс долара й ставив власноручний підпис…

Може б і донині опікувався б пан Марченко хлібом насущним, але одного разу, восени 2000 року, після чергової п’янки йому спало на думку, що нелогічно ділитись з якимсь комерсантом прибутками, якщо можна все забирати самому. Думка ця була реалізована в суто донецьких традиціях: Марченко запросив Ополєва до райпрокуратури, після чого разом з ще одним «хлібопіком» — співробітником УБОЗу Плотницьким — вивіз директора пекарні в розташований поблизу гуртожиток і бив доти, доки Ополєв не написав розписку, що начебто винен Марченку 30 тисяч доларів. Отримавши цю розписку, прокурор оголосив, що відтепер колишній компаньйон переходить до нього в рабство й має привозити в прокуратуру Кіровського району м.Донецька все, що заробить.

Але Володимир Ополєв, залікувавши сліди побоїв, платити в прокуратуру відмовився. Тоді на прохання Марченка за нього взявся Мар’їнський міжрайонний прокурор Едуард Шевченко та начальник слідчого відділу тамтешньої податкової міліції Олег Лінник…

Якраз за пару місяців до того, у перших числа грудня 2000 року, зі слідчого відділу Мар’їнської податкової міліції звільнилась і виїхала за кордон слідчий Ірина Вишневська. Лінник вирішив цим скористатись і разом зі своїм підлеглим Віталієм Степаненком у січні 2001 року виготовив від імені Вишневської «заднім числом» постанову про порушення проти Володимира Ополєва кримінальної справи за, начебто, ухилення від сплати податків».

Але найскандальнішим було те, що все це відбувалось на «канонічних землях» колишнього прокурора Донецької області, а на той час – народного депутата України, Геннадія Васильєва, який всевладно панував на території Мар’їнського та Велико-Новосілківського районів.

Доки ми з Валиком витягували Ополева з в’язниці (до речі, на підприємця вдягнули наручники в один день з Юлією Тимошенко, 13 лютого 2001 року), Марченко, думаючи, що в нас немає доказів його бурхливої комерційної діяльності, на пару з Плотницьким подав позов до Вор-суду, за місцем розташування редакції. Позов потрапив на розгляд до Коновалова і Віктор Васильович – вайлуватий та трохи клишоногий – кожного разу, як зіткався зі мною в коридорі суду, зупинявся й починав пояснювати, чому він обов’язково задовольнить позов Марченка:

- Вовчику, ну сам подумай, я ж з Генкою Васильєвим на одному курсі вчився. Ну, як я тепер можу йому відмовити? Давай я тобі краще кілька твоїх позовів задовольню – до кого хочеш. А по цій справі, ну, сам розумієш…

- Вікторе Васильовичу, — кажу, — так, може, Ви самовідвід візьмете, якщо наперед знаєте своє майбутнє рішення?

- Я серйозно.

- І я серйозно. А давайте-но заб’ємо парі на те, що Марченко відмовиться від позову?

Коновалов починав хіхікати та йшов до себе в кабінет, завалений паперами, що роками не прибирались. Але я на Віктора Васильовича не ображався, бо знав те, чого не знав він – у мене на руках був оригінал відомості Марченка, куди той записував отримання грошей. Не світлокопія, а саме оригінал, придатний для будь-якої почеркознавчої експертизи, оскільки містив і слова, і підписи, і цифри. Цей оригінал я беріг «на десерт», а спочатку хотів вимотати процесуального опонента й суддю. Бажано – до передінфарктного стану. Бо мав час і натхнення.

Наступне засідання за позовом Марченка трапилось невдовзі після того, як я всередині літа 2001 року здав на пошту позов у інтересах Горника. Після безпредметного засідання (здається, хтось знову не з’явився) Коновалов попрохав мене на кілька хвилин затриматись у його захаращеному кабінеті:

- Ну що ти зв’язався з оцими жидами? Воно тобі треба? Ти ж не дурна людина і маєш сам зрозуміти, що ніякий суд цю дівку з квартири не вижене.

- Так Ви так у рішенні й напишіть, Вікторе Васильовичу, — сміюсь я у відповідь.

- Ну, роби як знаєш, а я тебе попередив…

Пройшов місяць, пройшов другий, пішов третій, а жодної офіційної реакції на мій позов про позбавлення племінниці Чубар права користуватись квартирою Горників з Вор-суду не надходило. Тоді я вкатав скаргу голові суду Івашурі з проханням ініціювати порушення дисциплінарного провадження щодо Коновалова за кричуще затягування розгляду справи. Але замість відповіді за кілька днів отримав ухвалу Коновалова з відмовою в прийнятті позовної заяви на тій підставі, що в позові «не указано статус позивача Горника».

Наступного дня я подаю апеляційну скаргу на це Коноваловське марення. Подаю, як і належить, у Ворошиловський райсуд, звідкіля Коновалов має переслати мою скаргу до судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Донецької області. Тобто, до Лісової. Але натомість за кілька днів отримую ухвалу Коновалова про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Тоді я подаю апеляційну скаргу на його ухвалу про відмову в прийнятті. А заодно – пишу на Коновалова скаргу до Вищої ради юстиції.

Проходить ще трохи часу й десь у січні 2002-го в редакції знову з’являється Горник-молодший. Він, виявляється, годину тому був у Коновалова, намагаючись з’ясувати, що, власне, відбувається, і наслухався безліч компліментів на мою адресу. Віктор Васильович запевняв Горника, що я – винятковий гад, пересварився з усіма суддями й тому зі мною ні в якому разі не можна мати жодних справ. І, взагалі, я не є правником і нічого не розуміюсь на юриспруденції. Натомість Коновалов запропонував Горнику свого довіреного адвоката, який, мовляв, хутенько вирішить всі проблеми.

- І що, — питаю, — багато на мене Коновалов бруду лив?

- Ой, якби Ви тільки чули, — каже Горник, — його аж тіпало.

- Це те, що нам треба. Тепер Ваша справа гарантовано виграна. Але за умови – Ви зараз викладете на папері все те, що Коновалов говорив Вам про мене. Це має бути Ваш лист на адресу головного редактора нашої газети.

Горник, довго не вагаючись, так і зробив. Навіть навів деякі цитати з палкої промови Віктора Васильовича, замість матюків вставляючи три крапочки.

Наступного дня ми з Валиком відправились до Коновалова на розгляд позову Марченка. Я зразу ж заявив відвід судді, доклавши лист Горника з детальним описом усього того, що Віктор Васильович говорив про мене. Відводи в ті часи розглядав голова суду, тож засідання довелось закривати – доки Івашура не вирішить, що робити далі.

Наступного дня Коновалов розшукав мене телефоном: «Зайди, треба поговорити». Редакція від суду була неподалік (класичний випадок відстані від великого до смішного), тож за півгодини я входив у кабінет Віктора Васильовича.

- Слухай, Володю, ну навіщо нам лаятись? Якщо ти хочеш, щоби я розглянув позов Горника – та немає питань. Зараз ми все владнаємо. Поклич Тихонівну, будь ласка.

Тихонівна – завідувачка канцелярією, яка пропрацювала тут безліч років і яку боявся навіть голова суду – зайшла в кабінет з журналом реєстрації вхідної кореспонденції.

- Зараз, Володю, ми все зробимо, — Коновалов гортав журнал, — ось була твоя апеляція, а ось її вже немає. Ми її викреслили, як помилково записану. Все. Будемо вважати, що я тобі ні в чому не відмовляв. На тобі повістку, на яке число тобі зручніше, таке й запишемо… Поспішати нам немає куди, давай на березень місяць. Розпишися в отриманні.

Я розписався, ми потиснули один одному руки та поклялись у вічній дружбі. Після чого я прийшов у редакцію, зняв копію з щойно отриманої повістки по справі Горника, доклав ухвалу Коновалова про повернення позовної заяви (яку Коновалов вилучив зі справи, але яка в копії залишилась у мене), доклав копію своєї апеляційної скарги (згадка про яку «випарилась» з книги обліку) з відміткою канцелярії суду, вклав у конверт і разом з супровідним листом відправив усе це до обласної кваліфікаційної комісії суддів…

Між іншим, Коновалов після цього рік зі мною не здоровкався…

А за кілька днів, виходячи з канцелярії суду, я надибав Івашуру, який поспішав до себе в кабінет.

- Слухай, чого ти домагаєшся? – Лагідно (аж брови смикались) спитав у мене Віктор Олексійович.

- Угадайте з трьох разів.

- Значить, так. Я забрав твій позов по квартирі у Коновалова та передав на розгляд Міщенку.

- А що будемо робити з позовом Марченка до газети?

Івашура невдоволено щось буркнув і зник за дверима приймальні.

Власне, це мені й було потрібно – круговерть зі скаргами на Коновалова й була затіяна виключно заради того, щоби справа про позбавлення племінниці Чубар права на житлову площу потрапила до єдиного судді, який міг без жодних наслідків для себе винести законне та обґрунтоване рішення – до Геннадія Автономовича Міщенка.

«Клоун»

Віктор Олексійович Івашура був мудрим головою суду. І тому він знав, що комплектувати установу виключно з пройдисвітів і хабарників у мантіях не можна. Звісно, пройдисвіти та хабарники становлять кістяк українського правосуддя, а кваліфікація голови суду якраз і визначається тим, наскільки слухняний суддівський контингент він собі добрав і як хвацько цей контингент вправляється на ринку замовних судових рішень. Але при цьому треба, щоби один суддя обов’язково був опозиціонером, або, за суддівською термінологією, «клоуном», який плює на вказівки голови й розглядає справи на власний розсуд.

Принаймні, мудрий голова суду неодмінно запросить «клоуна» на роботу. Більш того, я знаю кілька випадків, коли голови районних суддів усіляко ублажали столичні інституції, що відають призначенням суддів (Вища рада юстиції, Адміністрація Президента України, Комітет з питань правосуддя Верховної Ради України), аби тільки отримати такого «клоуна» до себе на вільну вакансію. І, навпаки, ті голови суддів, які нехтували це золоте правило, закінчували свою кар’єру дуже сумно. Як, наприклад, колишній голова Печерського районного суду Микола Замковенко, якого прокуратура ось вже десять років тягає по судах, як мавпа газету.

Бо в трудовій біографії кожного голови суду бувають такі справи, по яких – хоч умри – треба винести певне рішення, а винести його з тих чи інших причин неможливо. І тоді цю справу мудрий голова суду розписує на «клоуна», а сам у вищих інстанціях каже: «Ну, що я можу зробити, ви ж знаєте, що ім’ярек некерований і ніякому впливу не піддається. Клоун та й годі». А якщо такого «клоуна» не має – як це трапилось у 2001 році в Печерському райсуді, коли туди надійшла скарга адвокатів Юлії Тимошенко на постанову Генеральної прокуратури про арешт «газової принцеси» — то крайнім буде голова суду, якщо не забезпечить винесення потрібного начальству рішення. Замковенко не забезпечив – і отримав сам кримінальну справу. А требу було Миколі Івановичу повчитись досвіду в голови Ворошиловського райсуду Донецька Віктора Івашури…

У деяких судах голови навіть примудрялись мати певний зиск з самого факту наявності «клоуна». Наприклад, тривалий час у судовій палаті з кримінальних справ Апеляційного суду м.Києва працював «некерований» суддя, який не брав хабарів, жив на саму зарплатню разом з дружиною та купою дітей і розглядав справи на підставі виключно закону та свого внутрішнього відчуття справедливості – Юрій Олександрович Василенко. Він продовжував працювати навіть після того, як 15 жовтня 2002 року виніс постанову про порушення кримінальної справи щодо Президента Леоніда Кучми.

Треба віддати належне винахідливості тодішнього голови Апеляційного суду м.Києва Григорія Зубця. Як згодом розповіли знайомі адвокати, Зубець встановив тверду таксу для тих, хто хотів, щоби його апеляція розглядалась у відповідності із законом, і за якихось 5 тисяч доларів розписував справи на Василенка. Юрій Олександрович довідався про те, які гроші обертались навколо нього, лише після своєї відставки за віком.

Був такий «клоун» і у Ворошиловському суді м.Донецька – Геннадій Міщенко. До речі – той самий, який у листопаді 2007 року постановив виплатити 2 млн. грн. родичам незаконно засудженої Світлани Зайцевої, що в СІЗО заразилась на туберкульоз і померла, полишивши сиротами трьох дітей. Пишемо «був», оскільки 17 червня 2010 року Верховна Рада звільнила його з посади з формулюванням «за порушення присяги судді». Кажуть, Автономович хотів трохи підзаробити на старість, наклавши арешт на акції українського БТА-банку та зборонивши проведення загальних зборів його акціонерів. За це й поплатився. Одночасно з Міщенком суддівську мантію за порушення присяги судді мали зняти й з Івашури (щоправда, за інше). Але Віктор Олексійович відкараскався лише переляком, а Геннадій Автономович до останнього моменту чекав, що його минує чаша сія й поїхав у Київ домовлятись, коли вже було пізно.

(далі буде)

Володимир БОЙКО, ОРД

PRO-TEST
 


Последние 5 статей

"Моя новая полиция" спустя 6 лет: казнить, нельзя помиловать. Исповедь сотрудника
"Моя новая полиция" спустя 6 лет: казнить, нельзя помиловать. Исповедь сотрудника
 09.06.2021

Варшавська мелодія для піаніно
Варшавська мелодія для піаніно
 14.05.2021

"Хамадей 2.0", или за что убили крупнейшего донецкого "авторитета"
"Хамадей 2.0", или за что убили крупнейшего донецкого "авторитета"
 06.05.2021

Фурманюк о сдаче Донецка местными элитами, "русской весне", Ахметове и зверствах "Торнадо"
Фурманюк о сдаче Донецка местными элитами, "русской весне", Ахметове и зверствах "Торнадо"
 06.05.2021

10 дней без права апелляции
10 дней без права апелляции
 13.11.2015



» ВСЕ НОВОСТИ
» АРХИВ НОВОСТЕЙ



письма читателей
Украине от гражданина РФ (По поводу её вступления в Евросоюз)

Здравствуйте, PRO-TEST! Посылаю вам своё стихотворение. Может, оно вам пригодится. Всего вам доброго! Рванув из гебистских объятий, "Фак ю" ты "казала" Кремлю. Теперь... »
20 ноября 2013
Достойно жить имеем право!

Все, на вершину власти восходящие, о славном прошлом, светлом будущем вещают. Они молчат и слышать не желают про наше с вами настоящее, во лжи, насильи и коррупции... »
01 октября 2013



Место для рекламы:



Загрузка...


НОВОСТИ УКРАИНЫ И ДОНБАССА
О предательском семействе донецких чекистов и комбатах-псевдопатриотах (ФОТО, ВИДЕО)

"К 2004 г. из донецкой СБУ вычистили тех идеалистов, которые поверили в независимость. Остались лишь... »
07 мая 2021 18:33:00

Крымские сепаратисты "национализировали" бизнес Рината Ахметова за "вымогательство денег"

“Госсовет республики Крым” национализировал в среду компанию ДТЭК “Крымэнерго”, входящую в холдинг ДТЭК... »
21 января 2015 14:40:00

Уровень безработицы в Донецкой области по методологии МОТ - 10,5%

Среднесписочная численность штатных работников предприятий, учреждений и организаций (далее - предприятия)... »
21 января 2015 13:21:00

Ярош получил осколочное ранение в донецком аэропорту

Народный депутат, лидер "Правого сектора" Дмитрий Ярош был ранен в ходе боев за донецкий аэропорт. Об... »
21 января 2015 13:13:00

Яценюк попросил Раду увеличить численность армии до 250 тысяч

Правительство просит Верховную Раду увеличить общую численность Вооруженных сил на 68 тысяч человек до... »
21 января 2015 13:09:00

Террористы утюжат Авдеевку. Город в критической ситуации, принято решение об эвакуации детей

В Авдеевке не прекращаются обстрелы со стороны боевиков, поэтому принято решение об эвакуации из города... »
21 января 2015 12:50:00

Террористы хотят захватить Станицу Луганскую для железнодорожного сообщения с РФ

Боевики наращивают силы для захвата Станицы Луганской с целью установления контроля над участком железнодорожной... »
21 января 2015 12:32:00

Суд арестовал счета Юры Енакиевского в Швейцарии

Наложен арест на денежные средства Украинского бизнесмена Юрия Иванющенко на сумму свыше 72 млн швейцарских... »
21 января 2015 12:19:00

Структуры Коломойского намерены потребовать от Украины 5 млрд долларов

Компании Littop EnterprisesLimited, Dridgemont Ventures Limited и BordoManagement Limited, зарегистрированные... »
21 января 2015 11:38:00

С сегодняшнего дня попасть на оккупированные территории Донбасса можно только по пропуску

С 21 января в зоне АТО запустили новые правила пересечения "границы", сообщил спикер АТО Роман Туровец.... »
21 января 2015 10:42:00

В результате боевых действий в Донецке погибли 5 мирных жителей, 29 - получили ранения

Пять мирных жителей погибли, 29 - получили ранения в результате боевых действий в Донецке 20 января,... »
21 января 2015 10:33:00

В Донецк на подкрепление боевикам прибывают танки

На протяжении последних суток через Амвросиевку и Старобешево в Донецк прибывает подкрепление российско-террористических... »
21 января 2015 09:53:00

Безработица в Украине за месяц выросла до 1,9%

Уровень безработицы в Украине в декабре 2014 года продолжил рост и вырос по сравнению с ноябрем на 0,2... »
16 января 2015 18:14:00

Под Донецком выявлена 3-километровая колонная танков

Танки боевиков из Горловки двигаются в направлении позиций украинских подразделений, сообщил спикер АТО... »
16 января 2015 18:01:00

Переговоров по Донбассу в Минске сегодня не будет

Встречи в Минске трехсторонней контактной группы по Донбассу 16 декабря не будет, однако в Беларуси готовы... »
16 января 2015 16:46:00


Место для рекламы:



 
Новости Украины|Публикации|Письма читателей|Политические анекдоты|Справочная информация|Контакты
© 2007-2017, PRO-TEST RSS