Колишня влада - регіонали та комуністи не наважуються відкрито воювати у громадянській війні. Путінська Росія теж нездатна вести довготривалу війну з Україною майже у цілковитій світовій ізоляції.

Вона, путінська Росія, наважилася бути "наполовину вагітною" в Криму. Тепер зазнає наслідки "вагітності" повної.

Але дії регіоналів, комуністів та путінців примушують уряд України вдаватися до рішучої повномасштабної люстрації силових органів влади.

І надати повну свободу для підприємницької діяльності малого та середнього бізнесу. Негайно.

Зміни в міліції з призначенням Авакова не закінчуються, а лише починаються. Колись Сталін казав своїм прибічникам: "Ну немає у нас інших письменників!".

Тобто - "під" Аваковим багато, дуже багато нелюстрованих кадрів - через що міліція часто саботує рішення та наміри уряду. Ми ж завжди раніше казали, що міліцію, суди, прокуратуру реформувати неможливо при тому ж самому складі!

Саме тому Аваков, думаю, часто провалюється в людську порожнечу. Отже - використовувати старий склад правоохоронних органів неможливо - потрібно його скорочувати та замінювати докорінно. Це ускладнюється демогогічними закликами "пошуку компромісів"... Так що Аваков, як і Парубій будуть дуже часто стикатися з саботажем - краще їм допомогти. Лаяти лише за нерішучість, якщо вона є...

Можливо, колись марксисти були праві: рішучі революційні зміни неможливі без зруйнування старої державної машини, найбільш м'якою формою якого є саме люстрація. НЕ МОЖНА старими кадрами карателів захищати той самий народ, внутрішня сутність людини не менш важлива, ніж спосіб організації джержавної установи. Потрібно для цього розуміти дещо більше, ніж переживати переживання на побутовому рівні.

Взагалі, події всередині України та в стосунках з путінською Росією мають яскраві особливості, які відрізняють від подій в Х!Х та ХХ століттях. З впровадженням нових технологій та техніки ЗАВЖДИ різко змінюється і тактика, стратегія військових дій. Тим самим змінюється і тактика та стратегія революційних дій і спротив самій революції. Не останню роль ширині паризьких вулиць сприяла практика створення вуличних барикад революційних робітників в Х1Х столітті.

ПО ТЕМЕ:

ЗВЕРНЕННЯ ДМИТРА ЯРОША ДО УРЯДУ УКРАЇНИ ТА ДО СПІВВІТЧИЗНИКІВ

В 1917 році, на відміну від 1905 року, барикад НЕ БУЛО. Нехай мене спростують! В Києві Майдану барикади були спрямовані НЕ проти регулярної армії, а лише міліції, яка має обмежені можливості. Кримінальна влада через жорстокість здається "твердою" - але насправді є дуже крихкою. "Мужній" вигляд кримінального злочинця швидко змінюється на обличчя ображеної дитини. Щоправда - злої.   

Зверніть увагу: події 1968 року в Чехословаччині різко відрізнялися від подій в НДР 1953 року та Угорщини 1956 року! В 1968 році радянські війська та війська Варшавського Договору вогнепальну зброю масово НЕ застосовували! Чехи часто грюкали цеглою радянські танки по броні.

Це була війна нервів.

Конфлікт не був вирішений, лише загальмований. В 1981 та пізніше СРСР не наважилися ввести радянські війська у Польщу - бо там почали б стріляти. Не хотілося відповідати тим самим.

Зараз Путін теж поводиться не як військовий керівник, який поновлює імперію - а як керіник кримінальної банди, яка не стільки воює, як "бере на понт" свого супротивнка. Ми вже писали, що зараз не так міжнаціональна війна, як громадянська війна по обидві боки кордону.

І український уряд робить правильно, що "вичікує" - тобто уникає прямих зіткнень - бо на тому боці ми маємо крмінальне угруповування, яке матиме з часом справу не так з Україною, як з власним багатонаціональним населенням та цілим цивілізованим світом.

Час працює на нас - Захід, хоче чи ні, втягується на нашому боці - саме тому, побачите, режим Путіна одного дня чи години - ОДРАЗУ посиплеться як нападник, як "посипався" Янукович з усіма своїми тітушками та беркутами.

Украина - военный лагерь против умирающей империи

В Росію Путіна запускається руками самого Путіна мікроб системної ентропії (системного розпаду) - і з такого боку, де вогнепальна зброя малоефективна, бо проходить через людські душі, навіть зомбовані російські.

В усіх цих подіях є позитив: вичікуючи прямий військовий спротив, українська влада бачить, як їржа гниття та саморозпаду роз'їдає російський державний механізм, готуючи імперію до загибелі з скоріше внутрішніх, ніж зовнішніх факторів.

Звернімо увагу: не тільки Україна, але і сама РФ Путіна утримується поки що від прямих військових дій - не хоче стріляти першою! В той час, як звірства путінців на Північному Кавказі загальновідомі. Це говорить не про "гуманізм" путінців - але про страх перед непередбачуваними наслідками фактично Третьої Світової війни, яка може розпочатися. До якої РФ, вочевидь, не готова навіть приблизно.

Станiслав ОВЧАРЕНКО, Svet i Teni 

PRO-TEST

Последние 5 статей